One thought on “Щасливі голі люди”

  1. З одного боку, це дуже симпатичні оповідання, вони добре ловлять Zeitgeist плюс-мінус нашого покоління з його абсурдом, коли в щопточку років втиснуто (чи бодай потенційно може вкластися) кілька складносумісних естетичних і світоглядних програм - від вмирущих військових баз у [...]

  2. не так уже й багато в цій збірці щасливих людей (але, по-перше, що таке щастя; по-друге, й самої збірки небагато), а от одягу – значно більше, ніж можна було б сподіватися. малкольм бредбері у якійсь статті про структуралізм писав, що у світі, де все стає текстом, наш одяг – не ме [...]

  3. Мне очень давно и сильно хочется, чтобы в Украине появился Тарас Прохасько моего поколения. Когда каждый короткий рассказ о тебе, а цепочка слов в нем - настоящая магия. Катя Бабкина - это не Прохасько (и безусловно, не должна и имеет полное право им не быть), но этот сборник - в [...]

  4. Так сталося, що я читала її в поїзді Львів-Одеса і настрій був якийсь дуже відповідний. Чесно кажучи, найбільший діамант у коробці з ґудзиками для мене — це "Костя". Решта оповідань гублять свій блиск поряд із ним.

  5. була приємно здивована. колись читала "Лілу після тебе" і не сподобалося, а тут можна спостерігати прогрес автора. несподівані ситуації, власний стиль, непогані сюжети, образи. головний недолік - замало текстів на книжку)))

  6. Катя пише вот просто як для мого читання. Моєму читанню від Катіних текстів добре.

  7. Книга про минуле, спогади і родинуЗ творчістю Каті Бабкіної я знайома давно й люблю не лише те, що вона пише, але й що робить. Започаткувала з Марком Лівіним чудовий #bookchallenge_ua, пише для дітей та підлітків, опікується дітьми, які мають онкологічні захворювання Перелік можна п [...]

  8. Не буду вдаватися до затягнутих вступів і скажу одразу, що збірка залишила приємні враження.Катерина Бабкіна — хороший оповідач. Її історії різні; усього лише кількома деталями або навіть парою слів вона може окреслити місце, час, а відповідно, і стиль життя героїв. Час від [...]

  9. В декількох словах скажу, що книга мені сподобалась. Це, взагалі, перше, що я прочитала у Бабкіної. Вона гарний оповідач. І всі історії на теплі та з гумором з гірким присмаком на тлі сумних подій. Але в книги є дуже суттєвий недолік - вона аж занадто маленька і тоненька. 70 стор. [...]

  10. Маю не дуже хорошу пам'ять на сюжети, героїв та ходи у літературних творах, але "Костя" закарбувався та просто по серцю вирізаним досвідом залишився. Вся книга читається швидко та легко, лаконічні оповідання, цікаві сюжети, яскраві герої та героїні - все найкраще зі стилю Кат [...]

  11. Не моє покоління, не моя країна - мене тоді взагалі ще не було в Україні, коли шилися всі ці дідові сукні й закладалося майбутнє злої баби - але відірватися все одно неможливо. А доводиться, бо це одна з небагатьох книжок, де обкладинки товщі за власне текст. Можливо, варто бул [...]

  12. Мала проза, якої не повинно бути малоКоли несумлінним студентам треба терміново здати недороблений реферат, вони збільшують інтервал між рядками, поля і шрифти - аби тільки тексту здавалося більше: раптом ніхто не помітить? Перше враження про книжку Катерини Бабкіної "Щас [...]

  13. "Щасливі голі люди" прочитались за годину.Не знаю, чи вважати це за комплімент. З одного боку, якісний, приємний для читання текст, з іншого - судячи з відгуків, які тут вже є, я не єдина, кому здалось, що це ледь не знущання - видавати збірку, де палітурка майже товща за весь об'є [...]

  14. Я приємно вражена текстами у збірці. Люблю такі, які зачіпають емоційно, а тут саме такі. Від оповідання "Щасливі голі люди" така світла ностальгія, і відчуття скороминущості щастя, і легкий доторк болю що старі фотоальбоми самі просяться у руки. Я ось прочитала про цих "щасл [...]

  15. Мені здається вона може більше. Я навіть заплакала на "Костя", але тільки тому, що мені занадто сильно бракує дідуся. Це ще не література. Більш журналістика. Вміння спостерігати і відчувати - це ще не все для формули "письменник". Сум і біль лишилися. Але це думка через серце, д [...]

  16. Буду краток:) Дуже достойні оповідання. Дуже малий обсяг, як усі зауважують. Ну і все ж, найбільше мене торкнувся вірш на початку.

  17. Приємне відкриття. Дуже достойні оповідання, але книжечка, звісно, крихітна. Я б такого сторінок 400 почитала, ото був би кайф.

  18. Щойно дочитала, а вже й не пам'ятаю про що. Жодних емоцій, ніяких відчуттів. Порожнеча І марно витрачений час. Іду таки прочитаю "Шапочка і Кит". Спробую реабілітувати авториню)

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *